З 24 листопада по 3 грудня 2014 року у школі проводилися заходи до Міжнародного дня інвалідів.

Мета заходів: інформування учнів про моральні цінності; виховання почуттів співпереживання, милосердя, співчуття; формування свідомого ставлення до людських чеснот, показ величі та краси добра; виховання справжньої людської радості – творення добра для інших; сприяння розвитку творчих здібностей учнів та участі їх у благодійній діяльності.

У школі були проведені уроки доброти «Дивись на нас, як на рівних» (1 – 11 класи), спеціальний випуск газети «Всі ми різні, всі ми рівні», психолог Попович І.М. провела круглий стіл «Проблеми людей з особливими потребами в українському суспільстві». Мартинова Л.А. організувала персональну виставку поробок Людмили Журавець, учениці 5 класу, (дитини з особливими потребами). Медвідь Анна, учениця 7 класу, разом зі своїм класним керівником Кузьменко Л.С. написали статтю у районну газету «Гребінчин край» під назвою «Добро існує там, де його творять». Класний керівник 9 класу Таран Л.В. провела у своєму класі класну годину-тренінг «Надання допомоги людям з особливими потребами». У 10 класі класний керівник Ставицька Л.Д. підготувала та провела годину спілкування «Подай руку допомоги».

***

Милосердя й доброта – як два крила, на яких тримається людство. Що сталося б зі світом, якби в ньому раптом не стало доброти? Чи втратило сьогодні свою цінність милосердя? Чи не звівся його широкий зміст до поняття «дрібна милостиня»? Чи є поряд з нами люди, які потребують допомоги?

В Україні мешкає близько двох мільйонів самотніх людей. Майже двісті тисяч із них не здатні подбати про себе. П’ятнадцять тисяч самотніх живуть у будинках-інтернатах. Іноді за нашою черствістю ми не помічаємо дуже хороших людей, які просто потребують краплиночку нашої допомоги.

У нашому місті є також такі люди. Я б хотіла розповісти про Симоненко Галину Дмитрівну – людину, яка не впала духом, залишилася до всіх доброю, привітною, завжди йшла і йде на допомогу, несе із собою доброту та любов.

Галина Дмитрівна народилася 31 жовтня, 1961 року у мальовничому селі Яблуневе, Оржицького району. Батьки були колгоспниками. Родина була невеликою та працьовитою. Вона, будучи ще зовсім маленькою, катаючись на санчатах, підвернула ногу. З 2-ого по 6-ий клас була у санаторії на лікуванні у місті Харків. У своєму селі закінчила 10 класів в 1979 році. З дитинства полюбляла шити, вишивала рушники,сорочки, із цим захопленням і пов’язала свою професію Із задоволенням навчалася у Полтавському технічному училищі №6, де здобувала професію швачки. У Гребінку її направили ще далекого 1982 року, на практику. Вона говорить: «Я сама обрала це місто, воно недалечко від мого рідного села, та й люди тут хороші». Хорошими словами згадує своїх перших наставників Іванюту Валентину Павлівну та Федоренченко Надію Петрівну. Дружний та згуртований колектив райпобуткомбінату тепло прийняв її. Пізніше, після закриття побут комбінату, працювала в Гребінківській ЗОШ №1 техпрацівником до 2014 року. І лише погіршення стану здоров’я змусило її залишити роботу.

Не дивлячись на те, що ця Людина постраждала ще в дитинстві, вона не втратила віру в людей, завжди поспішає іншим на допомогу. Підтримкою у житті є її родина, двоє люблячих синів – Микола та Іван. То ж цінуймо таких людей, берімо з них приклад, бо вони завжди милосердні та сильні духом.

Медвідь Анна

***

3 грудня українське суспільство разом зі світовим товариством відзначає Міжнародний день людей з обмеженими можливостями. Цей день не є святом, він покликаний привернути увагу суспільства до життя цих людей та показати їх здібності і таланти.

В Гребінківській ЗОШ І – ІІІ ступенів №1 в 5 класі навчається Журавець Людмила, яка на протязі цих навчальних років виявила творчі здібності і нахили. Нещодавно в школі пройшла виставка її робіт з образотворчого мистецтва, на якій були представлені малюнки, що свідчать про її уявлення навколишнього світу і наявність у дитини творчої уяви і фантазії. Вони відзначаються старанністю і акуратністю. Вироби, що були представлені на виставці, учениця виготовила на уроках трудового навчання. Вони виготовлені в різних техніках: аплікація з паперу, квілінг, вироби зі жатого паперу і осіннього листя. Вироби зроблені з любов’ю та теплом.

Наше завдання – це створення ситуації успіху, сприятливих умов для розвитку й самореалізації кожної особистості, збереження духовних цінностей дитини, спираючись на унікальність і неповторність кожної дитини.

***

Мета: Ознайомити детальніше дітей з такою соціальною категорією як діти-інваліди та люди-інваліди. Звернути увагу дітей на їх права. Формувати в дітей любов і повагу до людей з обмеженими можливостями. Виховувати чуйність, співчуття та гуманне ставлення до людей із вадами.

Сиджу в колясці, так собі сиджу.

Проходять люди, поглядають косо.

А що я їм у відповідь скажу?

Для них мій голос зовсім безголосий.

Усі здорові, ну а я – такий.

Інакше жити між людей не можу.

Але мій дух незламний і палкий –

У ньому сила невичерпна, Божа.

Ніхто не знає, що в моїй душі.

Ідуть, минають, поглядають косо.

Не доброту від вас я залишив,

А біль, який зневірою голосить.

Хтось кине гривню, щоби я не вмер.

А хтось копійку тицьне мені в зуби.

Такий народець "добрий" є тепер:

Не дасть померти, але словом згубить.

Та я із тих, що гніву не несуть,

Навіть тоді,коли життя не вдасться.

І попри всю зухвалу мою суть,

Пишу відверто: "Я – поет в калясці!"

– Ці слова написані людиною-інвалідом, хворим на ДЦП (дитячий церебральний параліч) – Юрій Тітов – член національної спілки письменників України, автор чудових поезії та пісень.

На жаль, є люди, які не схожі на вас. Люди-інваліди або люди з обмеженими можливостями – це ті люди, які мають певні фізичні та розумові вади, вади у своєму здоров'ї. Ми всі маємо хвороби: у когось болить живіт, в когось - вухо, горло… Ви можете поламати ногу, руку, але ви знаєте, ви просто упевнені, що незабаром ви одужаєте і будете здоровими. А люди-інваліди, на жаль, не можуть одужати і змушені жити з своєю хворобою( вадою) усе життя. Люди з обмеженими можливостями мають важкі невиліковні хвороби: проблеми опорно-рухового апарату (людина не може ходити, працювати руками, тощо); вади слуху (людина погано чує або не чує зовсім); вади зору (людина не здатна бачити навколишнє) та інші.

Під час години спілкування були обговорені питання про вроджені та набуті вади та як люди з обмеженими можливостями реалізують себе у сучасному житті. Обговорили питання про права дитини та особливу увагу звернули на права дітей-інвалідів, на те, що такі діти потребують особливої турботи про їх фізичний та психологічний стан.

Світова громадськість турбується про людей та дітей з обмеженими можливостями. 3 грудня – Міжнародний день інвалідів, відзначається в усьому світі. Для таких людей проводяться різноманітні конкурси, змагання. Всі чули про всесвітні і всеукраїнські параолімпійські ігри. Дивлячись їх, неможливо не захоплюватись мужністю цих людей.

Діти під час заходу створили плакат «Від серця – до серця». Для цього учні на вирізаних із кольорового паперу серцях написали свої побажання дітям-інвалідам та приклеїли їх на ватман.

***

***

***

***

***

Кожного року 3 грудня увесь світ відзначає Міжнародний день інвалідів. Це справедлива шана суспільства та нагадування всім про обов’язок перед людьми, що потребують захисту та підтримки у цей непростий час. Інваліди – це не просто категорія людей. Це окремі життя. Окремі трагедії. Окремі людські надії на те, що все буде добре.

Саме цій даті була приурочена виховна година « Доброта і милосердя у твоєму житті», яку провели учні 9 класу Гребінківської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1. Метою цього заходу було інформування учнів про моральні цінності, виховання почуттів співпереживання, милосердя, формування свідомого ставлення до людських чеснот, показ величі та краси добра.

Класний керівник Таран Л.В. розповіла учням про те , що в Україні налічується 2,5 млн. інвалідів, тобто кожен 18-й наш співвітчизник – інвалід , але, не дивлячись на проблеми, ці люди живуть, працюють, творять і перемагають. Вони - яскравий приклад незламності людського духу.

Діти на виховній годині читали « Повчальне слово Апостолів», пригадали цікаві прислів’я та приказки про добро і милосердя, працювали з картками, а також переглянули презентацію « Вони теж були інвалідами» про видатних людей минулого та сьогодення , на долю яких випали тяжкі випробування інвалідністю. Завершилася виховна година прослуховуванням пісні « Злагода» у виконанні О. Пономарьова та Т.Повалій.