У День Перемоги ми дружно йдемо.

       Червоні гвоздики в руках несемо.

       Йдемо урочисто… Біліють берізки,

       У квітах барвистих стоять обеліски!

                           Стоять обеліски на славу багаті.

                           Вклонімося низько безсмертним солдатам.

                           Вони воювали у грізну годину,

                           В боях захищали свою Батьківщину!

       У мирних світаннях їм жити і жити!

       В сердечній пошані кладемо їм квіти.

       У День Перемоги до них ми прийшли.

       Червоні гвоздики в руках принесли!

      З кожним днем усе далі від нас священна дата – День Великої Перемоги. 69 років ми відзначаємо це свято як символ радості і скорботи, пам’яті і безсмертя, воїнів, які в ім’я життя і майбутнього власною кров’ю захищали кожний клаптик нашої рідної землі.

     Давно відгриміли залпи війни… Суворий час Другої світової став надбанням історії. Та хоч би скільки ще минуло часу, доки існуватиме на своїй землі українська нація – у цей день країна вклонятиметься вам, солдати Перемоги.

      З метою виховання в учнів поваги до героїчних подвигів співвітчизників, ушанування пам’яті тих, хто загинув у роки страшної війни 1941 – 1945 років, формування патріотичного почуття гордості за старше покоління, сприяння пробудженню бажання вивчати історію своєї держави, берегти її традиції, уболівати за майбутнє країни 7 травня 2014 року у Парку Слави для учнів школи класним керівником 8 класу Таран Ларисою Валеріївною була підготовлена та проведена виховна година “Ми пам’ятаємо”. На цей захід були запрошені завідуюча краєзнавчим музеєм Безвиненко Людмила Андріївна та голова ветеранської спілки району Неруш Валентин Михайлович. Запрошені на свято розповідали учням про події тих тяжких часів, про героїзм нашого народу, про земляків, які кували перемогу на фронтах війни.

      Директор школи Носова Наталія Станіславівна звернула увагу учнів на те, що цього дня ми згадуємо всіх тих, чиє життя забрала війна, хто поліг у кривавому бою, хто після Перемоги помер від ран, хто не дожив свого віку, не долюбив, так і не побачив своїх ненароджених дітей.

     Учні подякували ветеранам за мир і пообіцяли, що завжди будуть пам’ятати їхній подвиг. Святий обов’язок сучасних і прийдешніх поколінь – не забути, якою ціною здобуто Перемогу. Для молоді подвиг військового покоління – це абсолютний еталон служіння ідеалам свободи, справедливості та добра. Це суміш печалі і радості, пов’язаних зі спогадами буремних років війни, з весною, народженням та розквітом нового життя.

       Незважаючи на непростий час, нікого з тих, хто полягли на полях битв Другої світової війни, і тих, хто повернувся до мирної праці, ми не маємо права забути ні в День Перемоги, ні в звичайний буденний день. Їм завжди наша любов, повага і шана. Адже ми у великому боргу перед ними. Пам’ятаймо про це.

         Вічна пам’ять героям!

                              Вічна слава переможцям!

                                                   Ми пам’ятаємо!