Як правильно ставити запитання дітям.
Поради психолога
Коли дитина після уроків приходить додому, батьки зазвичай питають її: «Як справи у школі?». Іноді вони отримують розгорнуту відповідь, а іноді можуть почути лише коротке «відмінно», «добре» або просто якесь невиразне бурчання. Іноді навіть може здатися, що, щоб домогтись відповіді від мовчазної або сумної дитини, потрібні секретні методи дізнання, що застосовуються спецслужбами, але, насправді, скоріше за все, треба просто змінити формулювання запитання.
Навчання у школі й домашня робота
Замість того, щоб спитати: «Як навчання?» спитайте: «Що ви сьогодні вивчали на уроках?»
Це більш конкретне запитання, до того ж воно просте й невибагливе, і відповідь на нього може бути досить інформативною. Якщо ваша дитина безтурботно знизує плечима й бурмоче «Я не знаю», у такому випадку вам слід постаратись розібратися, чи дійсно вона не знає, що відбувалось на уроці (це буде цінна інформація) або просто не хоче про це розповідати.
Замість того, щоб спитати: «Ти зробив домашнє завдання?» спитайте: «Що сьогодні учитель задав з англійської мови?»
Стандартне запитання про домашнє завдання, яке батьки ставлять кожного дня, рідко буває ефективним, бо це, по суті, запитання, що вимагає тільки формальної відповіді «так» або «ні». Замість цього спочатку дізнайтеся про суть завдання й потім уже можете спитати, чи зробила його дитина.
Замість того, щоб спитати: «Чому в тебе все так погано з гуманітарними предметами?» спитайте: «Як ти думаєш, цього року гуманітарні предмети стали більш легкими чи дуже важкими? Чому?»
Спроба негайно знайти причину, через яку ваша дитина відстає в успішності, викличе в неї захисну реакцію. Постарайтесь уникати незручної тиші або пильно-суворого погляду у складних питаннях. Знання про те, більш легким став предмет чи дуже важким, допоможе вам визначитися з конкретною допомогою дитині в досягненні успіху.
Замість того, щоб спитати: «Яку книгу ти читаєш?» спитайте: «Розкажи мені про ту книгу, яку ти читаєш. Що цікавого в ній було до цього моменту?»
Коли дорослі між собою обговорюють прочитані книги, вони не обмежуються однією назвою, але в дітей зовсім інші правила гри. Проте, використовуючи невеликі зусилля, ви можете зблизитися з дитиною і дізнатися в неї, чи цікава історія (а, може, дуже нудна) описана у творі, а також оцінити при цьому навички розуміння нею прочитаного тексту.
Однокласники і вчителі
Замість того, щоб спитати: «Як пройшов твій день?» спитайте: «Яка в тебе сьогодні була найулюбленіша частина дня?»
Ви можете також спитати, чи було сьогодні щось смішне і веселе або чи зустрічалися їй складні завдання. Якщо ваші запитання не будуть містити конкретики, дитина може просто сказати «нормально» або «нічого» й тут же припинити розмову.
Замість того, щоб спитати: «Тебе хтось залякав?» спитайте: «Що ти сьогодні робив на перерві?»
Діти, скоріше за все, не зізнаються, що хтось налякав їх. Але, спитавши про перерву або обід, ви зможете отримати якийсь ключ до розгадки того, з ким проводить час ваша дитина і чи відбулись якісь зміни в її соціальному житті. Наприклад, якщо вона протягом тижня щодня розповідала, що гралася з Борею, а вже наступного тижня взагалі перестала згадувати його ім'я, то ймовірно, вам захочеться спитати, чи відбулась між ними якась сварка.
Замість того, щоб спитати: «У тебе хороший учитель?» спитайте: «Що тобі подобається (або не подобається) у вашому вчителі?»
Відносини вашої дитини з учителем дійсно можуть вплинути на весь навчальний рік, зробивши його прекрасним та успішним або, навпаки, деструктивно зіпсувавши його. Якщо у класі пануватиме постійна напруга, діти будуть відмовлятись відповідати на уроці або не захочуть виконувати домашнє завдання. А поставлене вами запитання допоможе розпізнати наявність яких-небудь проблем і в подальшому вирішити їх.
Тести й контрольна робота
Замість того, щоб спитати: «Ти готовий до завтрашньої контрольної роботи з математики?» спитайте: «Що ти зробив, щоб підготуватись до контрольної з математики?»
Процес навчання не завжди зрозумілий дитині, більшість дітей просто не знають, як його здійснювати. А сон на підручнику й запам'ятовування всього шляхом «осмосу» зазвичай не допомагають. Якщо дитина розповіла вам про свою неефективну тактику, ви можете підключитись і допомогти їй вирішити деякі завдання або роз'яснити якісь практичні нюанси.
Замість того, щоб спитати: «Чому ти так погано здав цей тест?» спитайте: «Що ми можемо з тобою зробити інакше, щоб наступного разу ти отримав більш високу оцінку?»
Більшість дітей хочуть бути успішними у школі, й, усвідомлюють вони це чи ні, але, отримавши погану оцінку, можуть відчути себе досить кепсько. Не дивлячись на те що вони здатні брати на себе більшу частину відповідальності за хороший результат, роблячи їх успіх командною заслугою, ви можете мотивувати їх старатися ще більше і покращити, таким чином, комунікацію з вами.
Замість того, щоб спитати: «Як ти сьогодні витримав цей тест?» спитайте: «Я раніше весь час перед важливими тестами з математики дуже нервував. Числа й зараз мене нервують. А як ти почувався сьогодні під час тесту?»
Іноді діти забувають, що дорослі теж колись були дітьми. Нагадайте своїй дитині, що й ви раніше були маленьким. Якщо з вами в дитинстві сталась якась кумедна історія, пов'язана із проходженням тесту, поділіться нею з дитиною. Зробіть це, ми ж усі родом з дитинства. Це допоможе їй відкритись вам і розповісти про свою внутрішню боротьбу.
Оскільки з часом ваша дитина стає старше, ви можете відчути, що розкрити її стає все важче й важче, та й «секретна комбінація» весь час змінюється. Але ви продовжуйте проявляти увагу до того, що відбувається в її житті, ставлячи конкретніші й більш відкриті запитання та слухаючи її відповіді. Якщо ви будете знати, з ким грає ваша дитина і хто на цьому тижні її «заклятий ворог», то ви отримаєте довгостроковий батьківський кредит довіри на багато років уперед. І пам'ятайте, що навіть якщо ваша дитина не особливо говірка, вона, як і раніше хоче, знати і сподіватися, що ви її чуєте.
http://osvita.ua
Шановні батьки!
Для кращого розуміння сучасної дитини, познайомтеся з деякими порадами психологів
1. Особливості психологічного стану учнів 5 класу.
У 5-му класі діти переходять до нової системи навчання: "класний керівник – учителі-предметники”. До того ж, перехід із початкової школи у середню співпадає зі своєрідною віковою кризою – початком переходу від дитинства, що є досить стабільним періодом розвитку, до молодшого підліткового віку.
Більшість дітей переживає цю подію як важливий крок у своєму житті. Адаптація у 5-му класі багато в чому схожа з адаптацією у 1-му класі і може тривати від одного місяця до року.
П’ятий клас, особливо його початок, – важкий період не тільки для дитини, а і для вчителів та батьків, проблем багато і пов’язані вони з організацією життя в школі і навчанням. Виділимо наступні проблеми, які однаково стосуються п’ятикласників будь-якої школи:
● різні вчителі, імена яких необхідно запам’ятати;
● незвичайний розклад;
● багато нових кабінетів, незнайома обстановка;
● нові учні у класі (або сам учень переведений до нового класу);
● новий класний керівник;
● віковий конфлікт (у середній школі п’ятикласники – найменші, а в початковій школі були вже найстарші);
● проблеми зі старшими учнями.
2. Як забезпечити гармонійне навчання п’ятикласника?
1) Надихніть дитину на розповідь про свої шкільні справи.
2) Регулярно розмовляйте з учителями вашої дитини про її успішність, поведінку та взаємостосунки з іншими дітьми.
3) Не пов’язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань та заохочень.
4) Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі.
5) Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.
6) Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в шкільному житті дитини відбуваються зміни.
3. Загальні психолого-педагогічні рекомендації батькам
1. Любіть свою дитину такою, якою вона є, не за її досягнення та успіхи.
2. Ніколи не порівнюйте її з іншими дітьми. Не хвилюйтеся, якщо інша дитина може робити те, чого ваша поки що не вміє. Порівнюйте її з самою собою (такою, якою вона була вчора і стала сьогодні).
3. Не слід постійно турбуватися про дитину, намагатися повністю оберігати її від можливих небезпек, які часто придумані вами. Сподівайтесь, що вона зможе самостійно подолати життєві труднощі. Наслідування дорослим - важливий елемент у вихованні. Воно допомагає розвинути працелюбність і самостійність. Якщо ви, стираючи пил, дасте ганчірку синові, він також працюватиме. Якщо миєте підлогу, запропонуйте доньці маленьку щіточку, і вона допоможе вам. Наслідуючи дорослих, діти починають вважати себе повноправними членами сім'ї і стають відповідальнішими.
4. Не сваріть, а тим більше, не ображайте дитину в присутності чужих людей. Поважайте її почуття і думки. На скарги з боку оточуючих відповідайте: "Дякую, ми вдома обов'язково поговоримо на цю тему"
5. Навчіть дитину розповідати про свої проблеми. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, які виникають з однолітками і дорослими. Щиро цікавтесь її думкою, тільки таким чином ви зможете сформувати у неї правильну життєву позицію.
6. Постійно спілкуйтеся з дитиною. Стосунки з дитиною мають будуватися на довірі. Нехай вона розповість вам, як провела день, з ким гралася, що відбувалося в школі і т.д. Слухайте уважно, запитуйте, щоб дитина відчувала, що це вам дійсно цікаво.
7. Допомагайте дитині виконувати те, чого вона не вміє робити сама. Ніколи не уникайте від виконання її прохання, говорячи: "Я теж цього не вмію робити".
8. Ніколи не бийте дитину - це хибний метод виховання. Ним ніби вчите її: "Якщо ти розгніваний - бий, не думаючи". Дорослі застосовують його, коли не можуть або не хочуть знайти мирний шлях уладнати конфлікт. У більшості випадків побиття не дає бажаних результатів, а лише робить дитину агресивною. Засуджуйте не саму дитину, а її вчинок.
9. Не розхвалюйте дитину, але й не забувайте її заохочувати, коли вона цього заслуговує. Головне — оцінити зусилля дитини, а не хваліть її саму, характер. Хваліть словом, усмішкою, ласкою й ніжністю, а не відкуповуйтесь такими заохоченнями, як купівля нової іграшки або солодощів. Пам'ятайте, що похвала, як і покарання, має відповідати вчинкові. Реакція дитини на перебільшену похвалу частіше така: "Якщо вони думають, що я такий розумний, хоча і зробив дуже мало, то вони дурні".
10. Навчіть дитину робити аналіз своїх помилок і результат роботи над ними.
11. Підтримуйте вдома чіткий розпорядок дня. Час для харчування, сну і виконання домашніх завдань, прогулянок і відпочинку має відповідати цьому розпорядку.
12. Не намагайтеся все зробити за дитину, дайте їй певну свободу, аби вона могла відкрито діяти. Пам'ятайте, що дитина потребує не стільки самостійності, як права на неї.
13. Проводьте разом з дитиною вільний час. Заохочуйте дитину до обговорення сімейних проблем, вислуховуйте і обговорюйте її думку.
14. Допомагайте дитині розвинути її здібності.
15. Не будуйте взаємостосунки на заборонах. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, то запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз - фундамент поважного ставлення до вас тепер і в майбутньому.
16. Будьте терплячими стосовно вашої дитини. Намагайтесь відповідати на всі її запитання і ніколи не кажіть, що вона багато запитує.
Ви купили свіоїй дитині комп'ютер і провели Інтернет? Тоді ці поради для вас!
***
Шановні батьки!
Гребінківська ЗОШ І – ІІІ ступенів №1 проводить набір учнів до першого класу.
В закладі створені всі умови для отримання повної загальної середньої освіти.
До послуг Ваших дітей:
● навчання та виховання в світлих класах;
● досвідчені вчителі, вихователі, чуйний та ввічливий персонал;
● вивчення двох іноземних мов;
● уроки комп’ютерної грамотності;
● гуртки за інтересами;
● денне перебування в закладі з 8-00 до 18-00 год.;
● психологічне розвантаження.
Набирає 1 клас вчитель вищої кваліфікаційної категорії Саволенко Людмила Миколаївна, яка в своїй роботі використовує сучасні освітні технології інформаційно - комунікативного навчання та ефективні форми і методи ведення уроків.
Ласкаво просимо!
|
